Зорепад
У водах ставкових купаються зорі,
і ніч загорнула все в темну шинель,
накрила собою всі сутінки голі,
нагріте довкілля у спеку за день.
Від денної спеки околиця п'яна,
розбудить її лиш нічний зорепад.
Картини космічні малює уява,
закохані мріють під зоряний град.
Сузіря покинув щоб в дальній дорозі,
згорівшим до тла,все ж летіти з небес.
І рух зупинити вони вже не в змозі,
світити й згорати у цьому їх сенс.
По небу нічному в зірковому стилі,
спускаються стрімко без гальм і вітрил,
і довгим хвостом розтянувшись на милі,
поріжуть стежинами весь небосхил.
У блюдцях озер потонули вже зорі,
світанок крилом зупинив темний крок.
Так близько це небо немов на долоні,
а я як частинка з упалих зірок.
Занесений вітром з якогось світила,
їх безліч висить у сузірях з планет.
Безмежно любуюсь , притягує сила,
розмову ведемо в ночі - тет а тет.
Немає коментарів:
Дописати коментар