пʼятницю, 29 травня 2009 р.

Молоко галактик вільно я всмоктав вустами з неба...

Молоко галактик вільно я всмоктав вустами з неба.
З роєм атомів свавільно поривався без потреби
В те, що треба… те, що бачив, що манило і, що прагнув…
І не вам роки не вдячні розірвати душу спраглу.

Ні, не вам!

В сузір’я Лебідь помах крил і лет останній.
Розірвавши ситу темінь в цвіт комети на світанні.
Повз Земну привабу дивну від Стрільця правиці з воєм
Лева гнучи дужу спину лютим горем наднової.

Повернуся!

Стану слідом молока галактик білих
І Земля пригубить зірку від грудей сузір’я Діви.
Увірветься космос-атом (в те що схоче). Без потреби
Спокій рвучи дужим катом рук моїх і волі Неба.

Володимир Замшанський,

«Поетичні Майстерні» - http://maysterni.com/user.php?id=624

Вийти на орбіту: наявні шляхи втілення дитячої мрії

«Щоб стати космонавтом, можна стати програмістом і підсапати побільше бабла, ну а потім можна й космонавтом»
(Порада, знайдена автором в Інтернеті).

«Хочу попередити, – сказав Головний конструктор Сергій Корольов 12 квітня 1961 року Юрію Ґаґаріну та його дублеру Ґєрману Тітову. – Через два-три роки в космос будемо відправляти набагато простіше – за профспілковими путівками». Космонавти засміялися. Прогноз справдився. Просто знадобилося півсторіччя й грошовиті профспілки. Точніше, той, хто має гроші, вже може стати космічним туристом. І якщо досі таких лічених вояжерів катали на МКС за $20–40 млн, то минулого року світові ціни на подорожі в космос різко впали. Зокрема, каліфорнійська фірма XCOR Aerospace продала перший квиток на космічну подорож лише за $95 тис. Але цього польоту ще чекати кілька років, а от компанія Virgin Galactic за $200 тис. пропонує космос уже влітку 2009-го.

Насправді ця компанія британського мільярдера Ричарда Бренсона відправлятиме людей на висоту 110 кілометрів (космос починається зі ста кілометрів, це його нижня межа за міжнародними стандартами), в суборбітальний політ, тобто апарат не облітатиме Землю. За гроші обіцяють, що небо у велетенських ілюмінаторах перетвориться з блакитного на рожево-фіолетове, потім на оксамитово-синє, і, нарешті, на глибоко чорне, а далі зникне вага, що дратувала вас усе життя. За командою пілота можна буде відстібнутися й політати по кораблю аж чотири хвилини.

Серед тих трьохсот клієнтів компанії, які вже оплатили квитки, є й українці – діячі шоу-бізнесу й навіть депутат Верховної Ради. Він пообіцяв мені інтерв'ю після повернення, взявши навзаєм обіцянку до того часу не оприлюднювати його намірів. Погодилася, проте якби я зараз і кричала «Депутати в космос полетіли!!!», мене б, мабуть, перепитували: «Що, всі?!» Та ні, один…

Хоча навряд їх буде більше – з того, що в цій парламентській каденції перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк уже не депутат, можна зробити висновок: обидві професії поєднувати важко. Але й парламентарієм, і космонавтом стати можливо – на жаль, не в Україні. Хоча про створення українського загону космонавтів розмови на всіх рівнях точаться з часу набуття незалежності….

Європейські астронавти

Кандидатів відбирають у 17 – країнах-членах Європейської космічної агенції (ЄКА). На початок 2009-го офіційно до корпусу астронавтів ЄКА зараховано 8 людей – по двоє представників Франції та Італії й по одному з Німеччини, Бельгії, Швеції й Нідерландів. Усі вони вже мають досвід космічних польотів. Добір нових членів розпочато влітку 2008-го (до цього конкурс не проводили 15 років).

Критерії добору. Освіта – кандидат зобов'язаний закінчити магістратуру, спеціалізуючись в одній із точних чи технічних наук або медицині, з подальшим досвідом практичної чи наукової праці не менше трьох років. Переваги мають ті, хто вивчав аеронавтику.

Здоров’я: відсутність будь-яких хронічних захворювань. Кандидат повинен мати загальноєвропейську довідку про придатність до польотів як пілот. Особлива увага медиків – до зору. Формальних вікових критеріїв для астронавтів немає. Єдине тверде обмеження – медичну довідку не видадуть, якщо вам уже 60 років. Перевагу мають кандидати віком від 27 до 37 років.

Платня: протягом першого року роботи члени корпусу астронавтів одержують базову зарплату в €4540–5140 на місяць. Потім зарплата зростає до €5600–6340 на місяць. А після свого першого польоту астронавти можуть розраховувати на €6500–7500 щомісяця.

Американські астронавти

Відбір кандидатів. Астронавтом НАСА може бути тільки громадянин США. Набір відбувається, зазвичай, раз на два роки. На 20 вакансій приходить загалом близько 4000 заяв. На початок 2009-го в загоні НАСА 92 астронавти.

Критерії добору. Всі кандидати повинні вміти плавати, а також мати як мінімум диплом бакалавра в одній із технічних або точних дисциплін. НАСА набирає окремо астронавтів-пілотів та астронавтів-дослідників. Астронавт-пілот повинен налітати мінімум 1000 годин як льотчик-командир екіпажу реактивного літака. Зріст кандидата не повинен бути менше 163 см, але не може перевищувати 193 см. Бажаний, хоча й не обов'язковий, досвід льотчика-випробувача.

Здоров'я: вимоги, аналогічні необхідним для одержання ліцензії на керування повітряним судном. Заборонено палити, вживати наркотики й алкоголь.

Платня: залежно від кваліфікації й досвіду зарплата астронавтів НАСА коливається від $4000 до $9000 на місяць.

Російські космонавти

Відбір кандидатів проводять з-поміж громадян Російської Федерації потенційні роботодавці (центри, де є свої загони космонавтів): Центр підготовки космонавтів імені Ю.А. Ґаґаріна в Зоряному містечку, Ракетно-космічна корпорація «Енергія» у Корольові й Інститут медико-біологічних проблем (ІМБП). Зараз у Зоряному містечку до польотів готуються 29 космонавтів і 7 кандидатів (тих, хто ще не пройшов курс загальнокосмічної підготовки). Останній набір завершився у 2008-му. Контракт на роботу одержали п'ятеро військових і двоє цивільних, зокрема, молода жінка Єлєна Сєрова, дружина космонавта Марка Сєрова. Резюме надсилають: льотчики – на ім'я командира своєї ескадрильї, цивільні – начальникові льотно-іспитової служби РКК «Енергія» космонавтові Алєксандру Алєксандрову.

Критерії добору: обов'язковий червоний диплом вищого військово-авіаційного училища льотчиків або вища інженерна освіта в галузі авіації й ракетобудування (ідеально – ракетно-космічний факультет МДТУ ім. Баумана, мехмат МДУ, МАІ, МІФІ), або в галузі біології й медицини. Для льотчиків – понад сто годин польотів на різних видах військових винищувачів.

Здоров'я: має відповідати вимогам військово-льотної комісії: відсутність хронічних захворювань, ідеальний тиск тощо. Важливий будь-який дріб'язок, наприклад, правильний прикус (для загубника кисневої маски). Стійка психіка, позитивні характеристики з місця роботи.

Платня: 20–30 тис. рублів (близько $1000) плюс соціальний пакет – безкоштовне харчування й медичне обслуговування. За піврічний політ залежно від його складності виплачують $50–80 тис. Добові в польоті – $290.

УКРАЇНСЬКИЙ РЕЗЕРВ

Нещодавно мені довелося спілкуватися в Гурзуфі з космонавтом Поповичем. Павло Романович вважає себе щирим українцем, до того ж виявив готовність знову летіти хоч завтра. Прагнення добре, але космічної слави Україні не додасть – перший космонавт-українець сьогодні все ж таки є громадянином Росії. У справі залюднення космосу не слід сподіватися ні на ще кількадесят космонавтів українського походження, але російського громадянства (у Зоряному містечку вони навіть створили земляцтво), ні на етнічну українку, астронавтку і громадянку США Хайдемарі Стефанишин-Пфайпер. За всієї поваги до цих підкорювачів Всесвіту виступати за «космічну збірну» України вони не зможуть, якщо не приймуть громадянства своєї історичної батьківщини.

Громадянство України, космічні «права» і відповідний досвід має Віталій Жолобов. Він, уродженець Голопристанського району Херсонської області, повернувся на свою батьківщину в часи розпаду СРСР, у 1994-му його обрали головою Херсонської облради. Космічний вовк, загартований 49-денним польотом на кораблі «Союз-21» та орбітальній станції «Салют-5», – резерв надійний, хоча йому зараз вже за сімдесят.

Але є в нас і свої космоплавці, невеликий розпорошений загін, який варто згадати. Це Леонід Каденюк і троє його дублерів: Надія Адамчук, Ярослав Пустовий і В’ячеслав Мейтарчан. Професію астронавта вони здобули в центрі НАСА імені Джонсона у Х’юстоні й залишаються у резерві Національного космічного агентства України. Всі вони не полишають спроб потрапити у космос хоч якимось чином. Так, Ярослав Пустовий кілька років тому витримав величезний конкурс і став одним із шістьох членів загону астронавтів комерційної фірми Canadian Arrow («Канадська стріла»). Фірма декларувала, що влаштовуватиме платні польоти для туристів за участю професіоналів, тобто «шоферів» ракетоплана. Пустовий брав участь у серії тестових випробувань ракети-носія й космічного корабля на території Канади, але свого «Поїхали!» досі не сказав.

Марія Старожицька,
часопис «Український Тиждень», №4(65) - http://www.ut.net.ua/

777

Крилам рухатись, знаєш, боляче
У вогнях твоїх, небо сьоме!
Мабуть, мертвим чекати волі чи
Воскресати – ще тихим, сонним

У висотах твоїх, нестрАждуще!
Тільки як тебе досягнути?
Тут гармонія – горю й радощам
На землі слід було минути.

На тобі, голубе безпам’ятство,
Залишає орбіти космос.
То для чого у сьомому танути,
Якщо далі – солодке восьме?

Безтурботний притулку генія,
Не для вмерлих твої площини!
Я ввірвуся легким затемненням
Чи на п’ятому десь загину.

Так, до тебе не стануть плоскими
Всі шляхи і усі розпуття!
На кордонах і зламах простору
Я зумію тебе торкнути.

Лиш би не захлинутись ношею
В каменистих чужих широтах...
Небо сьоме і мною прошене!
Не впади до мого приходу.

Влад Псевдо,

«Поетичні Майстерні» - http://maysterni.com/user.php?id=2913

В якості ілюстрації використана картина Г.Тіщенка "Мріяття про Землю та небо"

Зірки

Зірки —
Небесні човники
В океані Всесвіту.

Веслярі
Весело
Перезираються:

— Пливеш, друже?
— І я пливу
На спів
Сіренької квітки
Вишневого дерева…

Надія Кир‘ян,

«Вечірня жінка і ранкова жінка» - http://poetyka.uazone.net/kyryan/

Місячні обжинки

Місячний серп
Жне зорі
На осінні весілля.
Над чорними столами
Полів
Крук літає —
У місяця питає:
Чи кожному гостю
Стане по зірці?

Забарилися гості…

Надія Кир‘ян,

«Вечірня жінка і ранкова жінка» - http://poetyka.uazone.net/kyryan/

Місячна доріжка

Простелилась по воді
Місячна доріжка.
Місяць річечку убрід
Переходить пішки.
Поруч весело біжать
Зорі-зоренятка,
Ніби хтось розсипав тут
Золоті зернятка.

Надія Кир‘ян,

«Вечірня жінка і ранкова жінка» - http://poetyka.uazone.net/kyryan/

Осінній зореліт

Тільки витече
з неба літо,
наче меду краплина
з роту,
екіпаж
набирати піду
для осіннього
зорельоту.

І зневірених
соломинок
відшукавши
хитку опору,
я істоту сумну з дощинок
стріну,
погляд здійнявши вгору.

Друга двох нас
сама зустріне,
невидима і тому – дивна.
Це –
курликання журавлине,
що не звабилось
теплим півднем.

Що залишилось
тут, із нами,
в прохолоді
ледь-ледь колючій.
Подивившись на це,
пристане
до компанії
лист летючий.

Прикипить він
до астрокарти,
дощ-механік
в рушій порине,
буде міцно
зв‘язок тримати
із Землею сум журавлиний.

Вись просотає
соломинки,
лиш стернисько схлипне болюче...
Дощ... Курликання...
Лист летючій...
А попереду –
зорь сніжинки.

Олексій Кацай,

«Кварцовий Lітак», Кременчук, Видавництво Щербатих, 2008

пʼятницю, 15 травня 2009 р.

Зірка вродилась

Далеко поза тим, що бачить око, —
Поза галактиками й їх промінням,
Далеко від параду в темнім небі
Дороговказ містичний в темну путь.
Поза межею логік, формул, планів,
І мірок приладів, що люди віднайшли,
Двері відчинено, і, випустивши світло,
Що крізь безодню видалось світанням.
Всім глядачам на цій плаценті в ніч, —
Почувся крик гучний — вродилась зірка.

Сідні Морлей (Sidney Morleigh),

«Всесвіт», №1-2, 2007 р.
(переклад – Дмитра Дроздовського)

Монолог Атланта

Пливуть перед очима жовті кола,
І піт із мене цебенить струмками.
Здається: мить — і гепнеться додолу
Це кляте небо з усіма зірками.

Неначе пень, стою отут віками,
Де ллється світло зір, як та отрута.
Прикутий небом, наче ланцюгами,
Я не насмілюсь розірвати пута.

І постає в уяві мить остання,
Що, певно, не забулася б до скону:
Зірки озвуться гірко на прощання
Печальним, чистим, кришталевим дзвоном.

Ті зорі, і святі, і розпрокляті,
Чи й світ загине, як вони загинуть?
Бо вже немає сили їх тримати,
І вже немає сили їх покинуть.

Щоденно мойрам нитку долі прясти,
Так терпко, так полинно пахнуть травам…
Дай, Земле, сил, дай сил мені не впасти,
Бо на падіння я не маю права.



Надія Кир‘ян,
«Вечірня жінка і ранкова жінка» - http://poetyka.uazone.net/kyryan/
Для ілюстрації використана картина Бориса Валледжо "Атлант"

Щоб пам'ятали. В Запоріжжі зрештою розповіли правду про космонавта Нелюбова

Запорожці взялися реабілітувати свого земляка - космонавта Григорія Нелюбова, дублера Юрія Гагаріна. Полетіти на орбіту йому було не призначене: перешкодило неблагозвучне прізвище й сумнівна репутація опісля таємничих обставин усунення з загону космонавтів. Щоб виправдати пілота, місцеві краєзнавці самотужки досліджували білі плями радянської космонавтики й навіть видали за власні кошти книжку про земляка.

Запорожець Григорій Нелюбов був серед трійці можливих кандидатів на перший історичний політ людини в космос. Навіть встиг записати звернення до народу.

Але замість космосу Нелюбов зненацька вилітає з загону космонавтів. Публікації центральних газет, які опорочили льотчика, остаточно поклали хрест на мрії Григорія побачити землю з космосу.

Володимир Нелюбов, брат льотчика-космонавта:

- Коли мама це прочитала, були образи, сльози. Мама знала свого сина. Його всі любили, а брудна публікація була, що він спився, не виконував свої обов'язки, випадково збитий поїздом, загинув під колісьми... Типу що це лайдак був, а не людина.

Уже за кілька років поширилися чутки про те, що нібито космонавт-пияк покінчив із собою. Хоча в родичів є підозри, що його таємно вбили. В день 75-річчя знеславленого земляка місцеві бізнесмени-краєзнавці принесли на його могилу нещодавно видану книгу, яка зрештою реабілітує Григорія. Кілька років підряд вони збирали свідчення його друзів-космонавтів. Вони одностайні: зуб на запорожця гострив один з начальників Центру підготовки космонавтів. За фатальним збігом обставин, саме тоді Нелюбов втрапив у халепу: в привокзальній кав‘ярні посварився з військовим патрулем - захищаючи від арешту друзів, які були напідпитку.

Олег Варяник, краєзнавець:

- Він звернув увагу, що за столом сиділи два його товариші з загону космонавтів - Анікеєв та Фєлатьєв. І в них така суперечка: «У тебе силоньки є?» - «Силоньки є». - «Давай-но спробуємо». І почали чисто по-чоловічі тиснути один одному руки. І вони випадково упустили сільничку - сільничка полетіла. І буфетниця - а хто в нас буфетниця: або якась горлопанка, або не від світу цього - почала на них репетувати. Трьох, як кажуть, затримують по п'яні. Рапорту даний був хід, але кого тільки ми не запитували - все це було незаслужено. Була, так би мовити, замовлена порка.

Але в космосі Нелюбов таки побував. Точніше, його фотографія, яку друзі-космонавти таємно взяли з собою на міжнародну космічну станцію. Відтепер, завдяки книзі, українці довідаються правду про капітана авіації Нелюбова. А в Запоріжжі планують назвати його ім'ям одну з вулиць.


Олена Геращенко, Артем Деженков,
Запоріжжя, програма «Вікна», СТБ

На фото Я.Голованова - Григорій Нелюбов

Лист зоряному брату

Ользі Скобельській — барду із Черкас

Зоряний брате мій,
На Землі цій від того невимовний сум, що тебе за життя не зустріну ніколи…
Знаю також про те,
Що і ти не зустрінеш мене на планеті своїй невідомій.
Вчути мене зумій —
Ми з тобою є вічними учнями із однієї незримо-небесної школи,
Після своїх смертей
На планетах своїх ми на зоряну мить зустрічаємось дома…

Брате, почуй мій сум...
Крізь міжзоряний простір далеких галактик, благаю, почуй мою тугу, мій брате,
Тугу самотніх душ
У сирітських будинках без радості й натяку на розуміння.
Відчай самотніх дум...
Ще й за те, що для інших даруємо ми діаманти-думки невідомих каратів,
Нам не лунає туш,
Що чекати від тих, хто одне тільки вміє — жбурляти каміння.

Скільки сердець теплом
Попри все розтопили ми льоду, шукаючи в холоді космосу напрямок вірний…
Голос сумних наяд
Нам пройти допоміг на шляху. Далі скільки іще, невідомо
Поміж добром і злом
Нам відведено часу з тобою, аби зігрівати цей Всесвіт, холодний безмірно?..
Цього не знаю я,
Але з трепетом миті чекаю, коли ми зустрінемось дома,
_________________________________________Зустрінемось дома,
_______________________________________________________Зустрінемось...


Микола Шошанні,
«Поезія та авторська пісня України» - http://poezia.org/ua/personnels/12

Для ілюстрації використана картина Геннадія Терещенка "Перехід до променистого стану"

Космос

Я злетів, і літаю, і вірю — мені
Розминутись не вдасться з любов’ю,
Перетопить самотність мої білі дні
У рядок, намагнічений кров’ю.

І ковтне мене вічність, мов краплю дощу,
І розірветься серце на зорі,
Я прощаю собі, і ніяк не прощу
За епохи, спустошені й хворі.

Але проститься якось, бо я вже не той,
Знак вогню наді мною, як заклик,
Я тебе не шукаю, я вже не герой,
У країні опалих яблук.

Нехай квітне довіку твій чистий вінець,
Хай у снах заорбітних присниться
Твого тіла тендітного промінець
І усмішки дзвінка блискавиця.

Хай побачу я землю й багато всього…
Де були у снігах ми з тобою,
Де на кінчиках полум’я серця мого
Танцювала весна із журбою.

Але небом запахло і пахне все більш,
І життя не чекає нікого,
Я із тим розділю і свій хліб і свій вірш,
Хто ступив на космічну дорогу.


Валерій Кикоть,
«Королева дощу», Черкаси, «Брама», 2002
Для ілюстрації використане фото Ендрю Аурігеми (США) "Шлях до Оріону"

Туманиться червона ртуть зірок...

Туманиться червона ртуть зірок
У небі, незахищенім - мов крила.
Все заросло снігами… і Дніпро…
Дніпро заріс… колиска і могила.

Нема доріг і запахів. Лиш десь
Інтимний шепіт, а чи кулі посвист.
І хтось мене до вирію веде,
І хтось мені, далекий, стелить постіль.

За горизонтом, де цвітуть сади,
Мов піняться вогненно-вогкі вина,
Душа танцює… дід ще молодий…
Іще початок, ще не половина.

Ще сіно пахне космосом віків.
А космос - океаном окаянним.
Зима… зима… сніги до димарів…
І рік новий… і ми, від щастя п’яні.

Рахуємо сніжинки теплих слів,
Що всім сміються крізь твоє волосся.

Сніги…
Нема ні неба ні землі.

Чекаєм того, що вже відбулося…



Ігор Павлюк,
«Поезія та авторська пісня України» - http://poezia.org/ua/personnels/15
Для ілюстрації використана картина П.Аврамова (Болгарія) "Космічний лебідь"

Ворожба на місячному світлі

День
нам циганка-ніч ворожила,
хоч сама від того тужила,
хоч вгорі згасали Стожари
нас примушуючи, із шалом
заплітаючи м‘язи й жили,
прокидатися що є сили,
що є думки і що є тіла,
й роздивлятись оскаженіло
те, що ніч нам наворожила,
спрямувавши очі некліпно
на примарне
__________місячне світло.

І зіниці ледь мерехтіли,
і сріблясті лани димились,
і трава на ланах іскрилась
в час, коли нам ніч ворожила
хилитання дверей в одвірках,
шлях довгий по місячних цирках,
пеленг позаземних турбот,
шепіт радіоперешкод
і повільне згущання гуків
в космогонію дивних звуків.

Ще складання хвилин у майбутнє,
променів – у нові світила,
стоячи у прозорій сукні,
нам циганка-ніч ворожила.
І окрилені ворожбою,
ми здіймались разом з тобою,
по той бік божевілля й розуму
на думки потрощивши мозок,
потім на почуття –
серця,
в день, який вже не мав кінця.

Олексій Кацай,
«Кварцовий Lітак», Кременчук, Видавництво Щербатих, 2008

Для ілюстрації використана картина Геннадія Терещенка "Породження Солярису"