Коли зорі вгорі примружаться...

Коли зорі вгорі примружаться
Над проваллям земних низин,
Ти додай до своєї байдужості
Кришталь моєї сльози.

Ти згадай зіниці зволожені
В таємничім житті орбіт,
Через янгола подорожнього
Передай мені свій привіт.

Не навмисне, а так – випадково,
Якщо стрінемось раптом десь,
Не обмовимось ані словом,
Щоб не вбити своїх сердець.

Анна Багряна,
"Поетика" - http://poetry.uazone.net/bagryana/