вівторок, 22 травня 2012 р.

Посадка на Планету Двох Синіх Сонць


З небес незакартовано-чужих
знімаючи обгортки й оболонки,
шурхочучи сузір‘їв целофаном,     
      виймаємо планету загадкову,
де сутінки бубнявіють світанком
двох синіх сонць…
      Калейдоскопи мрій
      занурюються в мушлю атмосфери
      і діаманти сонць,
мов солітери,
      здіймають самоцвітний буревій
      по курсу апарата-піонера,
      який від цього блиску сам не свій.
Та скель прозорих
кришталеві
стелли
з його металом
починають бій.
      І блискавки вдаряють в скляні трави.
І скалки
електричної заграви
зриваються зі стебел,
скель та вій.
      Зростає небезпеки магнітуда...
Клекоче хрипко плазмою рушій...
      Пульсації думок, фотонів, крови,
плюскочуть в нервах, жилах, наносхемах,
а виснажені відстанню світила
двовимірно хитають планетарій
пласких небес, до трупних плям чужий.
      ...Хоч відлиск сонць лишається живий
в опуклій
геометрії земній.


Олексій Кацай
«Перебендя-Space», «Міжнародне філософське-космологічне товариство» - http://www.bazaluk.com/conference/perebendya-space-kosmiceskaya-lirika.html


Ілюстрация: О.Соколов "У світі двох сонць"

Немає коментарів: