пʼятницю, 30 липня 2010 р.

Людина і Небо

Приречений на забуття гляди у небо.
Туди дивилися і до й опісля тебе,
і нинішні туди глядять у тузі ревній
за тим, що поринає у бездонні далі
позаду нас. А та, уся, краса над нами -
минулого осяйність - у майбутнє
вдивляється, яке в тобі, і в кожнім.

2009


Володимир Ляшкевич,
«Поетичні Майстерні» - http://maysterni.com/user.php?id=8

1 коментар:

Анонім сказав...

Человек — создание по меньшей мере недальновидное, особенно когда сам берется утверждать, что счастлив, или полагает, что может жить своим умом