Зорепад

Вже ущух зорепад. Залишилися тільки сліди
На обпечених плечах, на снігом заметених травах,
І пригублює ніч, ніби мрій відкорованих дим
Тихе марево снів із молитвою Ceasare ave.

Срібногриві кентаври вертаються на небеса
Золотаві русалки – у хвилі свої білопінні,
І Тільців табуни залишають спустошений сад,
І отари Овнів кучеряво пливуть височінню.

Вже ущух зорепад, і заснула утомлена ніч,
У безсонному сні розметала жаркі простирадла,
Лише місяць у повні - і Цезар, і Брут, і панич,
Він у небі один зорепадам нічним непідвладний.


Наталя Терещенко,
“Поетичні Майстерні» - http://maysterni.com/user.php?id=2089