Свічка місяця вигнулась...

Свічка місяця вигнулась,
________________ згасла над подихом трав,
Зорі краплями воску
________________ мовчать на папірусі неба,
І поламані стріли
________________ померлих торішніх стебел
Прагнуть розчерк полишити
________________ там, де ніхто не писав.
Але де їм до зорь!
________________ Хтось незримий розлив каламар,
І розлите чорнило
________________ сумує, закапане воском,
І вирують космічних симфоній
________________ легкі відголоски.
Ми погано їх чуємо,
________________ завдяки героїчності хмар,
Що до нас пропускають
________________ лише барабанів крик.

А цікаво, який має вигляд
________________ наше кохання згори?

Марина Брацило,

«Благовіст», Запоріжжя, 1996