Карий жереб ночі...

Карий жереб ночі
Обрій перескочив,
Розметавши гриву над сузір‘ям Псів.
По байраках чорних –
Стокопитим чортом,
Замочивши ребра в колотій росі.
Вмився дзвін-водою
Чистою, стрімкою,
Виплюнув із рота остогидлу сталь.
І чесав до світу
Траводзвоном вітер
Крем‘яхи сузір‘їв з чорного хвоста.

Анатолій Сазанський,

«Проклятий рай», Миргород, Видавництво «Миргород», 2007