Зоряні рапсодії
Яскрава тиша зоряних рапсодій
Чарує слух, заполоняє зір,
Допоки не зажевріє на сході
Зоря досвітня, що прийшла до гір.
Тому вони і ринуть у Карпати,
Або на Гіндукуш чи на Памір
(Гостинно ж кличуть неосяжні шати) -
Завзяті меломани-слухачі,
А інший контингент - лягає спати
В звичайній тиші - ввечері, вночі...
Чомусь вона їм зовсім не цікавить
Як звична та прозора далечінь -
Глибока, тиха... Чи музична навіть.
Олесь
«Гоголівська Академія» - http://gak.com.ua/authors/1352
