Зоряні рапсодії

Яскрава тиша зоряних рапсодій
Чарує слух, заполоняє зір,
Допоки не зажевріє на сході

Зоря досвітня, що прийшла до гір.
Тому вони і ринуть у Карпати,
Або на Гіндукуш чи на Памір

(Гостинно ж кличуть неосяжні шати) -
Завзяті меломани-слухачі,
А інший контингент - лягає спати

В звичайній тиші - ввечері, вночі...
Чомусь вона їм зовсім не цікавить
Як звична та прозора далечінь -

Глибока, тиха... Чи музична навіть.

Олесь

«Гоголівська Академія» - http://gak.com.ua/authors/1352