Космічний логос
Fine-Art Gallery (м. Нью-Йорк) проходить виставка американця українського походження, фізика за освітою і художника- сюрреаліста за покликанням Костянтина Чеховського.
У наш комерційний час досить важко зустріти людину, яка працює лише на ідею, і може лицарськи присвятити цьому служінню все життя. Костянтин Чеховський захопився мистецтвом спочатку як аматор, але згодом підняв свій професійний рівень до справжнього визнання мистецтвознавцями та поважними галеристами. Виставка у Нью-Йорку надає можливість побачити полотна митця, який досить рідко продає свій космічний живопис, бо кожний твір для нього є сторінкою з великого й мудрого «рукопису». Втім, здається, що для художника найдорожчою ознакою його покликання є вдячність глядача, який відкриває в його полотнах свою власну мрію про ідеальний та гармонійний світ.
Живопис пана Чеховського поєднує вільний політ фантазії та глибоке заглиблення до особистої підсвідомості. Безумовно, його полотна мають всі ознаки близькості до сюрреалізму — мистецької течії, що виникла як альтернативний пошук «справжньої реальності». Сам термін «сюрреалізм» винайшов у 1917 році відомий французький поет Гійом Аполлінер. Найбільш яскраві представники сюрреалізму в літературі та живописі — Бретон, Супо, Массон, Міро, Далi та інші — користувалися методом «вільних асоціацій» та «психічного автоматизму». Тріумф звільнення від нав’язаної суспільством логіки повсякденності, домінування прихованих бажань та фантазій, звільнення від соціальних та сексуальних табу сприяли швидкої популяризації сюрреалізму в першій половинi ХХ столiття. Звісно, що і сьогодні існує чимало митців, які продовжують втілювати деякі художні принципи, що властиві сюрреалізму в різних видах мистецтва: кінематографі, поезії, живописі. Проте кожен автор намагається надати своїм витворам індивідуальну суперідею, а фантастичність та психологічна розкутість surra лише допомагають знайти технічні засоби для вдалого втілення оригінального авторського задуму.
На полотнах Костянтина Чеховського глядач бачить планети та зірки на темному тлі неосяжного Всесвіту... За допомогою переконливого малюнка, бездоганних пропорцій (що певною мірою є наслідком вивчання школи класиків минулого) та вишуканої колористичної гами митець створює власний світ. Дія в його картинах розгортається за межами часу та простору, це майбутнє, яке ми будуємо у своїх бажаннях, прагненнях та думках. Свою творчість художник сприймає як філософський діалог із глядачем на актуальні проблеми пошуків духовних цінностей та самоідентифікації людини у сучасному суспільстві.
Сповнені рухом, енергією та світлом картини нагадують глядачу про те, що людина є незалежно мислячою духовною істотою, яка має великий дар — вільно обирати свій шлях. У Біблії сказано: «Бог є любов», креативна сила людини невичерпна за своїм потенціалом. Чеховському близька універсальна ідея «логосу», котра знаменує апофеоз фундаментальної єдності ментальної та комунікативної парадигм. У картині, де майстер зобразив шедеври зі спадщини світового мистецтва, що замкнені у сферичні капсули, панує ідея взаємозв’язку між індивідуальною ізольованістю та загальною єдністю на рівні концепції «логоса». В оригінальному сферичному рішенні немає випадковостей — світ «чистих ідей» завжди існує поруч із нашим фізичним світом, а художники, філософи та науковці лише черпають інформацію з цього неосяжного джерела.
Саме в цьому ракурсі надзвичайно важливою є проблема щоденного інформаційного бруду, що кожного дня заповнює наш мозок завдяки зусиллям комерційних мас- медіа. Небайдужість митця до теми інформаційної «зашлакованості» суспільства примушує його творчу натуру спробувати винайти альтернативу...
Досить часто ми маємо свідчення того, що втрата гармонії є наслідком того, що ми відійшли від курсу програми свого розвитку. Ми не прикладаємо ніяких суттєвих зусиль для того, щоб зміцнити зв’язок із власним внутрішнім світом та нашою природою, яку вже втрачаємо. Ще у 1988 році TIME надрукував статтю «Our Filthy Seas», а наступного року — оприлюднив приголомшливу наукову публікацію про екологічне забруднення всієї землі. Жахливий стан навколишнього середовища стає віддзеркаленням байдужого ставлення людини до ідеї єдності всього, що нас безпосередньо оточує. Всі ці фактори тісно пов’язані з нашим розвитком, формуванням особистого світогляду, принципів етики та естетики. Головне завдання будь-якого мистецтва полягає в тому, щоби пробудити у глядача цікавість до першовитоків людського життя, примушували хоч на мить замислитися, докопатися до справжньої суті та відчути надію на здорове та щасливе майбутнє. Творам Костянтина Чеховського властива саме ця переможна місія, мета живописця — спроектувати таку реальність, де закони людського існування перебувають у гармонійному балансі.
Проте фантастичний зміст його творів базується на досконалому вивчанні гуманітарних і точних наук. Митець розповів про свою молодість: «На той час мені здавалося, що фізичні досліди накреслювали більше перспектив для самовираження... Далі — більше: радіотехніка, протиповітряна оборона, конкурси, призові місця, ад’юнктура, робота над дисертацією, патенти на винаходи і, нарешті, власна наукова теорія щодо здатності деяких смертних бачити майбутнє...» В процесі удосконалення майстерності художник формує власний стиль, який ми називаємо авторською манерою. Синтез наукових знань та підсвідомих мрій утворює Всесвіт Костянтина Чеховського. А на прикладі творів зі світової спадщини всіх часів, і особливо сучасного постмодернового мистецтва, можна переконливо довести, що кожний майстер має власний «тунель реальності», тісно пов’язаний із його індивідуальним світоглядом та рівнем освіти. В картинах майстра ми бачимо людину-переможця, яка долає відстані між планетами, чудових тендітних жінок, які гідні ренесансного пензля Ботічеллі, фантастичні квіти с величезними пелюстками химерної форми ... Здається, застосування наукових знань та візуальних можливостей образотворчого мистецтва дозволило пану Костянтину винайти власний живописний еквівалент ідеальному майбутньому.
В цьому ракурсі дуже важливо зазначити той факт, що саме сюрреалізм надає митцю всі підстави для максимального розкриття різних граней авторської свідомості. На відміну від сумних витворів Пікабіа, Ернста і Міро, жахів і примар післявоєнного живопису Сальвадора Далі, Костянтин Чеховський зображує зовсім інший світ. Працюючи над картинами, художник дарує глядачеві альтернативу типової моделі «жахливого, монструозного» (за висловом критика постмодернізму Маньковської), сучасного світу епохи катаклізмів. Культура, як і всі інші явища, має дві сторони — світлу, тобто цілісну, гармонійну, конструктивну, та темну — дискретну, хаотичну, деструктивну. На щастя, у світовій спадщині маємо чимало прикладів налагодження «програми внутрішнього розвитку» людини засобами образотворчого мистецтва. Професійно якісний живопис, насичений космічними ритмами та високими ідеалами, збагачує світлу сторону сучасної культури. І зовсім не принципово, до якого мотиву звертається митець, бо насправді кожного разу він пише одне-єдине метополотно. Головною змістовою домінантою цього нескінченного полотна є велич і гармонія космосу та спроба звичайної людини стати часткою цієї врівноваженої системи.
Добре, що водночас із похмурими художниками- «пророками» з’являється нова генерація живописців, які несуть ідеї духовної перемоги. На думку визнаного українського філософа Сергія Кримського, «у пошуках художників закладається ідея нових онтологій, розкриття знаків та символів, що утворюють «духовні гени» програмування нашого життя,.. коли дух Божий носився над водою і було проголошено кредо випростування з обіймів порожнечі: нехай буде світло!»
Втім здається, що таке мистецтво має космополітичні коріння, тому належить всім, небайдужим до прекрасного. І хоча Костянтин народився і здобув освіту в Україні (зокрема — під час відвідування лекцій у Львівській художній академії), сьогодні його твори експонують в провідних музеях та галереях США. Cлід зазначити, що напередодні виставки у галереї Нью-Йорку Чеховський провів велику персональну виставку, що мала назву «Енергія. Простір. Час.» у залах Національного художнього музею міста Чикаго. У найближчому майбутньому пан Костянтин хоче надрукувати англо-український альбом-монографію із ґрунтовними дослідженнями мистецтвознавців, а, можливо, — і авторським текстом, про свою творчу методу та погляди на світове образотворче мистецтво сьогодення. Між іншим, байдужий до комерції художник зовсім не поспішає продавати свої полотна, тому що має мету — зберегти всі свої картини в межах власної колекції, щоби подарувати широкому загалу можливість побачити їх у виставкових експозиціях разом, як єдине ціле. Дуже яскраво характеризує Костянтина Чеховськогоі його переконання, що «правдивий митець не відрізняється від інших нічим, окрім додаткового джерела щастя — творити».
Олена Шапиро,
……………………………………………………………………