Мені відкрили таїну...

Мені відкрили таїну
в опівніч на сімох вітрах
що я з країв де в давнину
кентаври бігали в степах

Антен гойднуло очерет
зацебенів крізь мозок час
зі ста порепаних планет
на асфальтовану для нас

Не порачкую навзадки
в минувшини сховавшись тінь
бо рве десь поряд ланцюги
з крильми потрощеними кінь

Ми визволимось разом з ним
дибки ставаючи від ран
і над прибоєм бережин
зітхне космічний океан

В його вировище пірну
затоплений згадавши шлях —
я з тих країв де в давнину
кентаври бігали в степах.

Олексій Кацай,

“Дзвони Атлантиди”, “Про-Графіка Лтд”, Кременчук, 1997