субота, 30 січня 2010 р.

Трагедія Шаттла

Наша мрія здійснилась. Летимо ми нарешті у небо.
Всі страхи і сум’яття – відхили, і відкинь, і забудь.
Нам останнє причастя і сповідь сьогодні – не треба.
Помолились до образу, посмішка, знімок – і в путь.

Ми в скафандрах. Спокійно. Давно відступила тривога.
Відлік часу на миті уже оператор завів.
Ми хотіли дізнатись одну таємницю у Бога.
Тільки Бог відкривати своїх таємниць не схотів.

Ви не плачте за нами, всі рідні, і діти-небоги.
Не терзайтеся, любі колеги, за хибний ваш труд.
Ми у небо зібрались, неначе у ближню дорогу.
Та дорогу у вічність проклали за кілька секунд.

Ми із Хаосу в Космос хотіли віконце відкрити.
Тільки Космос наш хаос у душах в порядок привів.
Ми розумні, здавалось. Для Бога однак – наче діти.
Нам віконце закрилось назавжди як віка гробів.

Ми вже знаємо все, що тоді ми побачить хотіли.
Ми відчули смак вічності. Вам ще дерзать і дерзать.
Ви моліться за нас, на очах сльози щоб не бриніли.
Ми ж поможемо вам вашу зірку із неба дістать.

Під уламками шаттла сховали ми плани насущні,
І всі мрії, й надії на щастя дітей і батьків.
Помоліться же щиро за наші немолені душі,
Щоб не мали ми більше непрощених в раю гріхів.

А всі квіти, і смуток, поезія вічна і музика
Хай очищенням будуть для ваших заболених душ.
Ми все бачимо й чуєм. Така тут у раю акустика…
Тільки шкода, що знову на землю нам – браму не руш.

Галина Фітель,
«Поетичні Майстерні» - http://maysterni.com/user.php?id=3615


Помовчи хвилину, Космосе...

Шаттл «Колумбія» (Columbia) почав розвалюватися близько 9 ранку за часом Східного узбережжя США (16:00 київського) 1 лютого 2003 року за 16 хвилин до посадки. Катастрофа відбулася при швидкості 20000 км/час , на висоті близько 63 км і катапультуватися астронавти не могли. Шаттл «Колумбія» 28 разів побував у космосі, провів там 300,74 діб, зробив 4.808 обертів навколо Землі й пролетів, у цілому, 201.454.702 кілометри.

Сім обертів Землі навколо Сонця тому з нею навіки простилися:





ХАСБЕНД Рік Дуглас (HUSBAND Rick Douglas) - командир екіпажу корабля “Columbia” (STS-107). Астронавт NASA. Народився 12 липня 1957 року в місті Амарілло, шт. Техас. В 1975 році закінчив середню школу місті Амарілло, шт. Техас, в 1980 році - Техаський Технічний університет (бакалавр в області механіки), в 1981 році - курси військових пілотів на Базі ВВС США «Венс», шт. Оклахома, в 1989 році - школу тест-пілотів на Базі ВВС США «Едвардс», шт. Каліфорнія, в 1990 році - університет штату Каліфорнія (магістр в області механіки). В 1982-1985 роках проходив службу на Базі ВВС США «Мооді», шт. Джорджія, а в 1985-1987 роках - на Базі ВВС США «Джорджія», шт. Каліфорнія. В 1988 - 1992 роках - інструктор школи тест-пілотів на Базі ВВС США «Едвардс», шт. Каліфорнія. В 1992 - 1994 роках у рамках обміну проходив службу в британських ВВС на авіабазі Боскомбе-Даун в Англії. Має загальний наліт більше 3800 годин на більш, ніж 40 типах літаків. З грудні 1994 року - в загоні астронавтів NASA. Зробив один політ у космос з 27 травня по 6 червня 1999 року як пілот корабля «Discovery» по програмі STS-96 тривалістю 9 днів 19 годин 13 хвилин 1 секунда. Політ на кораблі "Columbia" за програмою STS-107 був другим у кар'єрі Хасбенда. Нагороджений медалями ВВС «За успішну службу», «За відмінну службу» (з дубовим листям), «За службу у ВВС», медаллю NASA «За космічний політ» (1999 р.).Був одружений. Залишилися двоє дітей.



МАККУЛ Вільям Камерон (McCOOL William Cameron) - пілот корабля “Columbia” (STS-107). Астронавт NASA. Народився 23 вересня 1961 року в місті Сан-Дієго, шт. Каліфорнія. В 1979 році закінчив середню школу «Коронадо» у місті Лаб‘ек, шт. Техас. 1983 року отримав ступінь бакалавра в царині прикладних наук в Академії ВМС США, а в 1985 році - ступінь магістра в області програмування в Мерілендському університеті. В 1992 році отримав ступінь магістра в царині аеронавтики в аспірантурі Академії ВМС США. З 1986 року по 1996 рік служив у частинах радіоелектронної розвідки ВМС, у тому числі в з'єднаннях, що базувалися на авіаносцях “Coral Sea” і “Enterprise”. Має наліт 2100 годин на літаках 24 типів. З 1996 року - в загоні астронавтів NASA. Політ на кораблі "Columbia" за програмою STS-107 був першим у кар'єрі Маккула. Був одружений. Дітей не було.



ЧАВЛА Калпана (CHAWLA Kalpana) – другий пілот корабля “Columbia” ( STS-107), бортінженер. Астронавт NASA. Народилася 1 липня 1961 року в місті Карнале в штаті Пенджаб в Індії. В 1976 році закінчила середню школу імені Тагора в місті Карнале й вступила до Пенджабського інженерного коледжу. В 1982 році закінчила коледж і отримала ступінь бакалавра наук з аеронавігації. Потім вийшла заміж і переїхала на постійне місце проживання в США. В 1984 році отримала ступінь магістра наук з аерокосмічної інженерії в Університеті штату Техас. В 1988 році захистила докторську дисертацію в Університеті Колорадо. В 1988 році почала працювати науковим співробітником в Інституті МСАТ в місті Сан-Хосе, шт. Каліфорнія, виконуючи роботи для NASA. Займалася комп'ютерним моделюванням повітряних потоків при польотах літаків типу Harrier. З 1993 року перейшла працювати в компанію Overset Methods Inc. на посаду Віце-президента компанії й одночасно науковим керівником робіт. Має численні публікації в області аеродинаміки. До загону астронавтів NASA зарахована в 1995 році. Пройшла повний курс загальнокосмічної підготовки й підготовки до польотів на кораблях системи “Space Shuttle”. Зробила один політ у космос з 19 листопада по 5 грудня 1997 року як фахівець по роботі з корисним навантаженням корабля “Columbia” за програмою STS-87 тривалістю 15 діб 16 годин 35 хвилин і 1 секунди. Політ на кораблі "Columbia" за програмою STS-107 був другим у кар'єрі Чавли. Розведена.



АНДЕРСОН Майкл Філліп (ANDERSON Michael Phillip) - керівник групи фахівців польоту корабля “Columbia” (STS-107), фахівець польоту-3, фахівець з роботи у відкритому космосі-2. Астронавт NASA. Народився 25 грудня 1959 року в місті Плеттсбург, шт. Нью-Йорк. В 1977 році закінчив середню школу в місті Чейні, шт. Вашингтона. В 1981 році отримав ступінь бакалавра в царині фізики й астрономії у Вашингтонському університеті, а в 1990 році – ступінь магістра в царині фізики в Крейгтонському університеті. З 1981 року служив у різних з'єднаннях ВПС США як технічний фахівець. Має наліт близько 3000 годин на літаках типу КС-135 і Т-38А. До загону астронавтів NASA зарахований в 1994 році. Пройшов повний курс загальнокосмічної підготовки й підготовки до польотів на кораблях системи “Space Shuttle”. Зробив один політ у космос з 23 по 31 січня 1998 року як фахівець по роботі з корисним навантаженням корабля “Endeavour” по програмі STS-89 тривалістю 8 діб 19 годин 48 мінут 4 секунди. Політ на кораблі "Columbia" за програмою STS-107 був другим у кар'єрі Андерсона. Був одружений. Дітей не було.



БРАУН Девід Макдауелл (BROWN David McDowell) - фахівець польоту-1 корабля “Columbia” ( STS-107), фахівець з роботи у відкритому космосі-1. Астронавт NASA. Народився 16 квітня 1956 року в місті Арлінгтон, шт. Вірджинія. В 1974 році закінчив середню школу «Йорктаун» у місті Арлінгтон, шт. Вірджинія. 1978 року отримав ступінь бакалавра в царині біології в Коледжі Вільяма й Мері. В 1982 році визнаний гідним докторського ступеню з медицини в Медичній школі Східної Вірджинії. Надалі займався медичними дослідженнями в інтересах ВМС США. В 1995 році закінчив школу тест-пілотів ВМС США. Має наліт близько 1700 годин, у тому числі 1100 годин на військових літаках. З 1996 року - у загоні астронавтів NASA. Політ на кораблі "Columbia" за програмою STS-107 був першим у кар'єрі Брауна. Розведений.



КЛАРК Лорел Блейр Селтон (CLARK Laurel Blair Selton) - фахівець польоту-4 корабля “Columbia” (STS-107). Астронавт NASA. Народилася 10 березня 1961 року в місті Еймс, шт. Айова. В 1979 році закінчила середню школу «Вільям Хорлік» у місті Расін, шт. Вісконсін. 1983 року отимала ступінь бакалавра в царині зоології в університеті Вісконсін-Медісон. В 1982 році визнана гідною докторського ступеню з медицини. Надалі займалася медичними дослідженнями в інтересах ВМС США. З 1996 року - у загоні астронавтів NASA. Політ на кораблі "Columbia" за програмою STS-107 був першим у кар'єрі Кларк. Нагороджена рядом медалей Міністерства оборони США й ВМС США. Була замужем за Джонатаном Кларком (Jonathan Clark). Залишилася одна дитина.




РАМОН Ілан (RAMON Ilan) - фахівець з роботи з корисним навантаженням-1 корабля “Columbia” ( STS-107). Полковник ВВС Ізраїлю. Народився 20 червня 1954 року в Тель-Авіві, Ізраїль.В 1972 році закінчив середню школу. 1987 року отримав ступінь бакалавра в царині електроніки й комп'ютерної техніки в Тель-Авівському університеті. З 1972 року на службі у ВПС Ізраїлю. Учасник Шестиденної війни (1973 р.), багатьох бойових операцій на Близькому Сході в 1980-х роках. Має загальний наліт більш, ніж 3000 годин на бойових літаках різних типів, у тому числі більш, ніж 1000 годин на F-16. В 1997 році був відібраний як фахівецьіз роботи з корисним навантаженням для польоту на американському кораблі багаторазового використання. Тоді ж розпочав підготовку до польоту в Космічному центрі NASA імені Джонсона. Політ на кораблі "Columbia" за програмою STS-107 був першим у кар'єрі Рамона. Має ізраїльські державні нагороди. Був одружений. Залишилися чотири дитини.

МИ ВАС ПАМ'ЯТАЄМО, СПЕЙСЕРИ...

Небо, страждаючи, зорі народить...

Небо, страждаючи, зорі народить,
Муками струсів наповниться Вічність.
Мудре страждання облагородить
Наших незрілих думок пересічність.

Райдуга, мов терези всесвітні,
На тарілках неземної роботи
Білі сади розгойдавши у квітні,
Виважить наші гріхи і скорботи.

Краплі світанків заграють у листі,
В хмарах відчиняться брами сині.
Будемо світлі, будемо чисті —
Ніби народжені тільки нині.

Там, поза хмарами, кров’ю заграви
Небо пливе— мов задумлива мати.
Кров невмируща вливається в трави,
Щоб відродитись і знову страждати.

Мудре страждання…
_________________Нічого, крім тебе,
Не освячу степовою росою.
Світлу красу добуваючи з себе,

Ти невситимість гамуєш красою.
Може, колись розпізнає наука
Правду на дні філософської чаші:
Всесвіт — це мука…
__________________Одвічна мука,—
Та, що народжує радощі наші.

1966

Микола Руденко,

Знову сонце зійшло...

Знову сонце зійшло,
День прибув…
Як мене не було,
Де ж я був?

Мабуть, жив у зорі —
В напівсні;
Чи в дубовій корі,
Чи в зерні.

Вітер хмари жене.
Дощ іде.
Як не буде мене,
Буду де?

Мабуть, в Сонце піду —
До братів,
І усе там знайду,
Що хотів.

Що хотів, що бажав,
Брав зі сну…
На землі не дожав —
Там дожну.

1966


Микола Руденко,

Атомне

Я галактик ваших гривастих
Не вивчав у екстазі німому.
Я — невидимий головастик,
Що живе у тобі самому.

Я — живого частка єдина,
Нас в тобі міліярди цілі.
Я так само, як ти — Людина,
Твій двійник у твоєму тілі.

Ми не знаємо, що назовні,
Ми кружляємо на електронах.
Є у нас урядовці верховні
І вожді на державних тронах.

Ми не віримо в потойбічне,
Ми у нашому з головою:
Ти — це тільки стихія космічна,
Що не може бути живою.

Вірить в тебе — це визнавати,
Що над нами є Вищий Розум.
Отже, вийде:
наші магнати —
Тільки пси, що біжать за возом.

Та коли ми вийдем із тіла
В те життя, що у мріях носили,
Чи розкаже сперма змертвіла,
Хто збудив материнські сили?

Мабуть, темінь лапами свастик
Нас жбурляла тому до катівень,
Щоб з’явивсь хоч один головастик —
Той, що стане з тобою врівень.

1966

Микола Руденко,

Радіозоря

Наша цивілізація багато випромінює радіохвиль.
За свідченням астрофізиків, Землю сьогодні
здалеку можна переплутати з радіозорею.



Ми молимось біля екрана,
Неначе біля вівтаря.
Земля внизу — кривава рана,
А з неба — радіозоря.

Крізь хмари та вербові крони,
Через луги і сіножать
Офелії та Дездемони
Радіохвилями біжать.

Спурхнувши із якоїсь хвильки
(Схоласте, був провидцем ти!),
На кінчику твоєї шпильки
Танцюють янголи й чорти.

Планета схожа на корову,
Яку ми доїмо щодня,
Щоб кинуть образ, кинуть слово.
А що в них — правда чи брехня?

Здобуток чи, можливо, кара?
Що збережуть від нас віки?..
Вже голоду страшна примара
Бере в полон материки.

Дивлюсь, як світ спливає горем,
Шукаю сенс отих зусиль:
Чи ми себе не перетворим
На мертвий плин радіохвиль?

І легковажним примхам вірні,
Геть випивши снагу земну,
Вже не тілесні, а ефірні
Полинемо у далину.

І десь про нас промовить гірко
Загиблих зір старий знавець:
— Іще одна радіозірка
Себе спалила нанівець.

З.ІІ.74

Микола Руденко,

Агностична релятивістика

Для тiл, що рухаються
з надсвiтловою швидкiстю,
час тече у зворотньому напрямку.

(Пiдручник з фiзики)

Бог хитрий, але не пiдступний.
(A. Einstein про можливiсть
руху з надсвiтловою швидкiстю)

Коли ти рухаєшся з надсвiтловою швидкiстю,
Час бiжить у зворотньому напрямку,
Як велять йому хитрi закони фiзики.
I тодi проживаєш життя своє знову:
Послiдовнiсть - зворотня, подiї - тi ж самi.
Та ж сама нудьга, тi ж самiсiнькi корчi,
Що хапали за ногу в холодному морi,
Той самий запах ледь-ледь розпуклого листя,
Що дiяв, як дивний наркоз, однiєї весни.
Та ж кава, тi ж кроки за рогом нiчної вулицi...
Та ж бiографiя, палiндромiчно-комiчно-трагiчно обернена...
От лише щастя, як i ранiше, мина непомiченим,
От лише бiль вiд розлуки, уже призабутий, приглушений,
Трохи втамований напластуваннями "Мазi Хроносу",
Рiже тебе навпiл, четвертує, рве "на британський прапор",
I ти з жахом згадуєш давнiй урок математики
I страшну особливiсть усiх геометричних прогресiй:
В о н и н е с к i н ч е н i . . .
Напевно, саме тому, керуючись абстрактним гуманiзмом,
Бог, чи, може, хитрий Альберт Айнштайн,
Встановили перше правило вселенського руху:
РУХАТИСЯ З НАДСВIТЛОВОЮ ШВИДКIСТЮ
КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ!

Щоправда, за все в цьому Всесвiтi треба платити,
I за сяке-таке заживлення задавнених ран,
Що дає можливiсть сяк-так жити, не виючи з болю,
Розплачуєшся сидiнням на невеличкiй Землi,
Де нiкуди не дiтися вiд нових напiвсмертельних поранень,
I тобi, неначе удавка, стискує горло
Невидимий елiпс земної орбiти.
Сонячну Систему ти сприймаєш, як провiнцiйну тюрму,
З пацюками, клопами, цвiллю та iншим, дрiбнiшим, падлом.
I лише коли головний наглядач
Вже не свiтить у вiчко твоєї камери,
Можна визирнути у вiконце нiчного неба,
Якщо не застять його набридливi рiзно- та одноманiтнi хмари,
I тихенько скиглити, дивлячись на далекi зорi,
Уявляючи, як вони рухаються назустрiч,
Наче потiк свiтлячкiв, чи снiжинок в горизонтальному летi,
Так, як ти бачив колись, у простому, як дверi, дитинствi,
Вкотре переглядаючи наївну кiнофантастику...
Та зорi, складаючись в лiтери невiдомого алфавiту,
Утворюють застережливий напис:
РУХАТИСЯ З НАДСВIТЛОВОЮ ШВИДКIСТЮ
КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ!


I нижче - пiдпис, зовсiм, проте, нерозбiрливий.
Може, "БОГ".
А може, "ХИТРИЙ АЛЬБЕРТ АЙНШТАЙН".

26.02.2001
Мирослав fon Butterfly

Ти знов охороняєш астропорт...

Ти знов охороняєш астропорт
від злих прибульців.
Ходиш метушливо
по злітних смугах.
Лазерний офорт
розпалює метеоритів злива,
лиш захисні вмикаються поля
по цей бік ними вибитого неба.
Ти зорі лічиш. Зорі ж кличуть тебе
до вивертання всесвіту з нуля,
до виснаження винайдених слів.

В галактиці ж керованого руху
відлуння себе в напів-вуха слуха
з булижною ментальністю ментів.
І зорельоти огортає мох,
й дичавіє аж до людини Бог,
і тягне зі шпарин душком. Не духом.

Стій! Хто іде?..

А не іде ніхто.
Вірніше, йде під навісним кутом
весь путь, весь час лишаючись на місці,
мов сталагміт – цей карстовий абсцес.
...І ставить позначку кібернетичний пес
на вимерлої тварі давній кістці.


Олексій Кацай,
«Кварцовий Lітак», Кременчук, Видавництво Щербатих, 2008