акваріум ночі...

акваріум ночі.

я в ньому - риба.

бо тільки й умію

жменями жерти

пігулки-зорі.

за ніч до смерті

вже байдуже – справді!-

чия то хиба

що дафній завжди

не вистачає.

кричать одчаєм

скляні очиська.

дарма! не чують

і ті хто близько.

вони ж бо мають

горнятко з чаєм

і тепле ліжко.

до риби - що їм?

моя луска для них -

зайвий виклик.

у мене - плавці.

у них бо – ікла.

вони - по двоє.

а я - не воїн.

я просто риба.

чого їм треба?

я знаю – хліба.

...а в мене – НЕБО...

Дарина Березіна,

«Поезія та авторська пісня України» - http://poezia.org/ua/personnels/392