У ніч таку звичайну...

І падали зірки
у ніч таку глибоку.
Із теплої руки
небес в долоні Бога.
Я їх ловила теж
простертими руками…
І небо ген-ген-ген
всміхалося зірками.
Спасибі ж вам за мир.
Спасибі вам за спокій.
За спогади про дім.
За кожен світла дотик.
Спасибі за любов.
Спасибі за мовчання.
За віру і тепло
у ніч таку звичайну.

Ірина Білінська,

«Поетичні Майстерні» - http://maysterni.com/user.php?id=68