Астральна чужина

Така безодня! Вічна порожнеча
В чужому небі. Не зоріє даль.
Не сяє Марс на темряви розталь.
Мовчить безмежжя, як журба чернеча.

Від цього суму не врятує втеча.
І вже ніяка радісна буваль
Не скрасить ночі місячну вуаль,
Коли навкруг - астральна ворожнеча.

Не світить Віз, погас Волосожар,
Чумацький Шлях подався, як бідар,
У невідоме небуття безкрає.

І навіває невимовний жур
Пустеля неба. Лиш темноти крає
Південний Хрест - величний Cruz del sur.

Буенос-Айрес, 28 серпня 1972 р.

Яр Славутич,

«Клуб Поезії» - http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=147&type=biogr