Вічність

Архипові Данилюку

Це нуль-матерія, нуль-динамічність,
абстрактна категорія, і - все.
Але вона закон безсмертя, Вічність.
Вона за нами стежить, нас "пасе".

Таке її призначення і право
іти за міріадами життів,
стояти незворушно й величаво
над юрмищами зоряних світів.

Страшна її нічим не бита карта
у грі зі Всесвітом на вічне забуття,
але сама і назвиська не варта
без нашого миттєвого життя.

Либонь, тому не зловживає грою
і поспіхом не спалює мости,
а залюбки лишає нам з тобою
надію відігратись, підрости.

Вона сама, з надією під сподом,
невпинно ловить свій майбутній час,
усім смертям є чистим антиподом
і, може, навіть породила нас.

Олекса Палійчук,

"Україна і Всесвіт" - http://paliychuk.ho.ua