Наближається час, коли думка мас виявиться захопленою великими міфами…

"16 вересня 1959 року о 22 годині 02 хвилини радіо всіх країн сповістило, що вперше ракета, запущена з земної поверхні, досягла Місяця. Я слухав радіо в Люксембурзі. Диктор повідомив цю новину й оголосив щонедільну естрадну програму "Відчинені двері"... Я вийшов у сад, щоб подивитись на сплячий Місяць, на Море Спокою, куди за декілька годин до цього впали уламки ракети. Садівник теж був у саду. "Це так само прекрасно, як Євангеліє, пане..." Його слова ненавмисно надали події її справжнього масштабу. Я відчував себе дійсно близьким цій людині, усім людям, що здіймали цієї хвилини очі до неба у владі сильного й неясного хвилювання. "Щаслива людина, що втрачає голову, - вона знову знайде її на небі!" У той же час, я був неймовірно далеко від людей мого середовища, усіх цих письменників, філософів та артистів, що відмовляють собі в такому ентузіазмі під приводом освіченості й захисту гуманізму. Наприклад, мій друг Жан Дютур, чудовий письменник, ... сказав мені за декілька днів до цього: " Давай-но залишимося на Землі, не дамо розважити себе цими іграшковими електропоїздами для дорослих". Інший дуже любий мені друг, ... розповів мені, як, проїжджаючи ранком через Кальмар-Ліз-Аньї, побачив жандармського офіцера й кюре, що грають у піддавки на церковній паперті. "Доти, допоки існуватимуть кюре й жандармські офіцери, що грають у піддавки, тут, на Землі, буде місце для щастя, і тут нам буде краще, ніж на Місяці..."
Отже, всі мої друзі були відсталими буржуа у світі, де люди, захоплені величезними космічними проектами, починають відчувати себе робітниками Землі. ...Їхня реакція була реакцією ліонських ткачів на винахід верстата, вони боялися втратити роботу. Мої друзі-письменники відчувають, що ... наближається час, коли думка мас виявиться захопленою великими міфами, планами гігантських здійснень, і тоді, продовжуючи писати свої маленькі "людські" історії, вони будуть розчаровувати людей удаваністю фактів, замість того, щоб розповідати їм про дійсно фантастичне..."

Зі спогадів Луї Повеля,

одного з авторів бестселера "Ранок магів"