неділя, 10 липня 2011 р.

Холодно й біло, і звуки промерзлого міста...

Холодно й біло, і звуки промерзлого міста
Тихнуть, як меццо-сопрано в порожній залі.
Вийду за місто і стану – astro turisto –
В жовтім тумані околиці, мов на вокзалі.

Де зореліт мій і де моя зірка зоріє?..
Сонно і синьо, і в сьомому небі – німотно,
Як у країні, де не збуваються мрії,
Як у романі, що обірвався на motto…

Надія Степула,
«Українська Літературна Газета», №7(39), 20.04.11

2 коментарі:

Анонім сказав...

Цель жизни пониманью не дана
и недоступна мысли скоротечной;
даны лишь краски, звуки, письмена
и утоленье смутности сердечной

Анатолій Рублевський сказав...

Вірш хороший,подобається.