Вакуум.Боляче...
Вакуум.
Боляче.
Пісня дика.
В кисні рідкому – безмежні весла.
Велика душа – наче дзвін великий:
Не вміє дзвеніти весело.
Горілка в крові –
Як єдина радість.
Бог-Сонце мовчить, як риба.
В таблиці хімічній якийсь там радій
Уранно планету здибив.
Аж кожен атом
Зайшовся матом,
Запінився,
Загорланив.
І куля, пущена з автомата
У 41-м,
Тепер аж мене порани...
Душа поцілується грішно з тілом –
І тихо проститься з болем.
Вакуум.
Космос...
Хотіла безсмертя.
Жити вже не хотіла...
Гола.
Ігор Павлюк,
«Поетичні Майстерні» - http://maysterni.com/user.php?id=479
Немає коментарів:
Дописати коментар