понеділок, 7 квітня 2008 р.

Там, де висне лук Кассіопеї...

Там, де висне лук Кассіопеї
і в ніч пускає стріли медіан,
на горизонті зоряних імперій,
у мінареті зоряних оман,
рука Провидця вказує на зорі,
а Голос каже: "Йди. Не озирайсь.
Відшукуй тих, хто душами не хворі,
які не ждуть, а самі творять Рай!"
І я іду, мене веде Усесвіт
туди, де ніч, а не небес тепло,
туди, де ранки творять свої месси,
туди, де небо груди розп*яло,
туди, де вибившись із сил, приходять боги,
де всі Зміїні падають вали...
Я теж іду і падаю під ноги
моїй обителі - Землі.


Ольга Ярмуш,
"Поетичні майстерні" - http://maysterni.com/user.php?id=1848&t=0

Немає коментарів: