Космічне

Корабель міжпланетний
розтягує небо;
випадкові ми тут на борту.
Невагомість лякає,
тримаюсь за тебе
(я ще досі боюсь, що впаду)

Відчуття і думки,
і слова невагомі,
невагомі і погляд, і рух,
не потрібно зізнань на
міжзоряній мові
(їх земний не сприйматиме слух)

Нуль годин. Залишилось
Дві краплі пального.
Ми приречені. Чао. Фінал.
І завислим в агонії розпачу свого
рятівний не почути сигнал…

У радар ошаліло
стрибають комети,
і супутники тягнуть хвости…
От не знаю, чому
так ненавиджу злети
у міжзоряні дикі світи…

1999

Ванда Нова, "Гоголівська Академія" - http://gak.com.ua/authors/980