Всмоктала чорна ряска зорепад...

Всмоктала чорна ряска зорепад
хапа парсеки ротом безупинно
в акваріумі трьох координат
мій зореліт
як без води рибина

У склі безодні
___________погляд вже померх
у порожнечу
__________згусло безгоміння
і темно навкруги і ні шешерх
лиш нескінченність зорі нишком глима

І ось тоді я мікрофон зібгав
здолав його змертвілість найстрашнішу
вкрутивши вірші
_____________в непорушну тишу
й навколо їх Усесвіт закружляв

А потім обережно до нестями
я голову та очі-обереги
з гермошолому витягнув торбеги
і довго вчився дихати словами.


Олексій Кацай,
"Дзвони Атлантиди", СП “Про-Графіка Лтд”, Кременчук, 1997