Сповідь марсіанина

Яка стежина в глибині душі
Веде мене туди
______________де червоніють гори,
Що наче велети
______________тримають на собі
Таке непевне небо?

Безлюдно, безтваринно.
І лише я —
___________вдивляюсь кволими очима
________________________в бездушну висоту.
Там, як завжди, рясніють зорі.
Великі, хижі,
___________ блищать,
___________________як очі хворі…

То не вони засуджують мене,
То я — себе суджу,
________________тут серед гір,
___________________________в пилу іржавім…
І вже й не тямлю — за що…
Мовчить пустеля гір —
І тільки вітер,
___________ кричить мені : — Згадай!
— Що?
______Змову?
____________Рай?
Ні пари з вуст …
_______________лиш знову пил здіймає…
Та ще —
________червону
________________каламуть
_________________________душі…


Маріанна Маліна,
"Гоголівська Академія" - http://gak.com.ua/authors/1052